Травми гомілковостопного суглоба є поширеною спортивною травмою, яка зустрічається приблизно у 25% травм опорно-рухового апарату, причому травми бічної колатеральної зв’язки (LCL) є найпоширенішими. Якщо важкий стан не лікувати вчасно, це легко призведе до повторних розтягнень, а більш серйозні випадки вплинуть на функцію гомілковостопного суглоба. Тому велике значення має рання діагностика та лікування травм пацієнтів. Ця стаття буде зосереджена на діагностичних навичках ушкоджень латеральної колатеральної зв’язки гомілковостопного суглоба, щоб допомогти клініцистам підвищити точність діагностики.
І. Анатомія
Передня таранно-малогомілкова зв’язка (ATFL): сплощена, зрощена з бічною капсулою, починається спереду від малогомілкової кістки та закінчується спереду від тіла таранної кістки.
П’ятково-малогомілкова зв’язка (CFL): шнуроподібна, починається на передньому краю дистальної латеральної кісточки та закінчується на п’ятковій кістці.
Задня таранно-малоберцовая зв’язка (PTFL): починається на медіальній поверхні латеральної кісточки і закінчується ззаду від медіальної таранної кістки.
Лише ATFL спричинив близько 80% травм, тоді як ATFL у поєднанні з CFL травмами становив близько 20%.
Принципова схема та анатомічна схема латеральної колатеральної зв'язки гомілковостопного суглоба
II. Механізм ушкодження
Супіновані ушкодження: передня таранно-малогомілкова зв'язка
варусне ушкодження п'ятково-малої зв'язки: п'ятково-малогомілкова зв'язка
III. Класифікація травми
Ступінь I: розтягнення зв’язок, відсутність видимого розриву зв’язок, рідко набряк або чутливість, відсутність ознак втрати функції;
II ступінь: частковий макроскопічний розрив зв’язки, помірний біль, припухлість і болючість, а також незначне порушення функції суглоба;
Ступінь III: зв’язка повністю розривається та втрачає свою цілісність, що супроводжується значним набряком, кровотечею та болючістю, що супроводжується помітною втратою функції та проявами нестабільності суглоба.
IV. Клінічне обстеження Тест передньої шухляди
Пацієнт сидить із зігнутим коліном і звисаючим кінцем гомілки, а досліджувач тримає гомілкову кістку на місці однією рукою, а іншою штовхає стопу вперед за п’ятою.
Крім того, пацієнт лежить на спині або сидить із зігнутим колінним суглобом під кутом від 60 до 90 градусів, п’ятою притиснуто до землі, а лікар, що проводить обстеження, застосовує задній тиск на дистальну частину великогомілкової кістки.
Позитивний прогноз вказує на розрив передньої малогомілкової зв'язки.
Інверсійний стрес-тест
Проксимальний відділ щиколотки іммобілізували, а дистальну щиколотку застосовували варусну напругу для оцінки кута нахилу таранної кістки.
Порівняно з контрлатеральною стороною >5° є підозріло позитивним, а >10° позитивним; або однобічний >15° є позитивним.
Позитивний предиктор розриву п'ятково-малогомілкової зв'язки.
Тести зображення
Рентгенівські знімки поширених спортивних травм гомілковостопного суглоба
Рентген негативний, але МРТ показує розриви передньої тало-малої та п’ятково-малої зв’язок
Переваги: рентген – перший вибір для обстеження, економічний і простий; Про ступінь ушкодження судять за ступенем нахилу таранної кістки. Недоліки: погане відображення м’яких тканин, особливо зв’язкових структур, які важливі для підтримки стабільності суглоба.
МРТ
Рис. 1 Косе положення 20° показало найкращу передню талофібулярну зв’язку (ATFL); Рис.2 Азимутальна лінія сканування ATFL
МРТ-зображення різних ушкоджень передньої талофібулярної зв’язки показали, що: (A) передня талофібулярна зв’язка потовщується та набрякає; (B) розрив передньої талофібулярної зв’язки; (C) розрив передньої талофібулярної зв'язки; (D) Пошкодження передньої таранно-малоберцової зв’язки з переломом відриву.
Рис.3 Косе положення -15° показало найкращу п’ятково-малоберцову зв’язку (CFI);
Рис.4. CFL сканування по азимуту
Гострий, повний розрив п'ятково-малої зв'язки
Малюнок 5: корональний вид показує найкращу задню талофібулярну зв’язку (PTFL);
Рис.6 Азимут сканування PTFL
Частковий розрив задньої талофібулярної зв'язки
Ступінь діагностики:
Клас I: без пошкоджень;
II ступінь: забій зв'язок, хороша безперервність консистенції, потовщення зв'язок, гіпоехогенність, набряк навколишніх тканин;
III ступінь: неповна морфологія зв’язок, витончення або часткове порушення безперервності текстури, потовщення зв’язок і посилення сигналу;
Ступінь IV: повне порушення безперервності зв’язок, що може супроводжуватися переломами авульсії, потовщенням зв’язок і посиленням локального або дифузного сигналу.
Переваги: Висока роздільна здатність для м'яких тканин, чітке спостереження типів ушкоджень зв'язок; Він може показати пошкодження хряща, забій кістки та загальний стан складної травми.
Недоліки: неможливо точно визначити, чи є переломи і пошкодження суглобового хряща перерваними; Через складність зв'язок гомілковостопного суглоба ефективність обстеження не висока; Дорогий і трудомісткий.
Високочастотний ультразвук
Малюнок 1а: пошкодження передньої таранно-малогомілкової зв’язки, частковий розрив; Малюнок 1b: передня малогомілкова зв’язка повністю розірвана, кукса потовщена, у передньолатеральному просторі видно великий випіт.
Малюнок 2а: пошкодження п’ятково-малої зв’язки, частковий розрив; Рисунок 2b: Пошкодження п’ятково-малої зв’язки, повний розрив
Малюнок 3a: Нормальна передня таранно-малогомілкова зв’язка: ультразвукове зображення, що показує однорідну гіпоехогенну структуру перевернутого трикутника; Рисунок 3b: Нормальна п’ятково-малогомілкова зв’язка: помірно ехогенна та щільна ниткоподібна структура на ультразвуковому зображенні
Рисунок 4a: частковий розрив передньої талофібулярної зв’язки на ультразвуковому зображенні; Рисунок 4b: Повний розрив п’ятково-малої зв’язки на ультразвуковому зображенні
Ступінь діагностики:
забій: на акустичних знімках видно непорушену структуру, потовщені та набряклі зв’язки; Частковий розрив: є набряк зв’язки, є постійне порушення деяких волокон або волокна локально стоншені. Динамічне сканування показало, що при вальгусі чи варусі натяг зв’язки значно ослаблений, а зв’язка стоншена та збільшена, а також ослаблена еластичність.
Повний розрив: повністю та постійно розірвана зв’язка з дистальним відривом, динамічне сканування свідчить про відсутність натягу зв’язки чи збільшення розриву, а при вальгусі або варусі зв’язка зміщується на інший кінець без будь-якої еластичності та з ослабленим суглобом.
Переваги: низька вартість, простий в експлуатації, неінвазивний; Чітко проявляється тонка структура кожного шару підшкірної клітковини, що сприяє спостереженню за ураженням опорно-рухового апарату. Довільне розрізне обстеження, за поясом зв'язки, щоб простежити весь зв'язковий відросток, уточнюється місце пошкодження зв'язки, динамічно спостерігають натяг зв'язки та морфологічні зміни.
Недоліки: нижча роздільна здатність м'яких тканин порівняно з МРТ; Покладіться на професійну технічну експлуатацію.
Перевірка артроскопією
Переваги: безпосереднє спостереження за структурами латеральної кісточки та задньої частини стопи (таких як нижній таранний суглоб, передня тало-малеберцовая зв’язка, п’ятково-малоберцова зв’язка тощо), щоб оцінити цілісність зв’язок і допомогти хірургу визначити план хірургічного втручання.
Недоліки: Інвазивний, може спричинити певні ускладнення, такі як пошкодження нервів, інфекція тощо. Зазвичай вважається золотим стандартом для діагностики пошкоджень зв’язок і наразі в основному використовується для лікування пошкоджень зв’язок.
Час публікації: 29 вересня 2024 р
