Переломи променевої головки та променевої шиї - це звичайні переломи суглоба ліктьового суглоба, що часто виникають внаслідок осьової сили або напруги вальгус. Коли ліктьовий суглоб знаходиться в розширеному положенні, 60% осьової сили на передпліччі передається проксимально через радіальну головку. Після травми променевої головки або променевої шиї через силу, сили стрижки можуть впливати на капітулум плечової кістки, що потенційно призводить до травм кісток та хрящів.
У 2016 році Клессен виявив специфічний тип травми, де переломи променевої голови/шиї супроводжувалися пошкодженням кісток/хряща капітулу плечової кістки. Цей стан був названий "поцілунком ураження", з переломами, які включали цю комбінію, яку називають "поцілунками переломів". У своєму звіті вони включали 10 випадків поцілункових переломів і виявили, що 9 випадків мали радіальні переломи голови, класифіковані як Мейсон типу II. Це говорить про те, що при радіальних переломах голови Мейсона II типу Мейсона слід підвищити обізнаність щодо потенційних супровідних переломів капітулу плечової кістки.
У клінічній практиці поцілунки переломи сильно схильні до неправильної діагностики, особливо у випадках, коли спостерігається значне зміщення променевого перелому голови/шиї. Це може призвести до того, що не помічають пов'язаних з цим травм капітулу плечової кістки. Для дослідження клінічних характеристик та захворюваності на поцілунки переломів іноземні дослідники провели статистичний аналіз на більший розмір вибірки у 2022 році. Результати такі:
Дослідження включало загалом 101 пацієнт із променевими переломами голови/шиї, які лікувались між 2017 та 2020 роками. На основі того, чи були вони пов'язані з цим перелом капіталу плечової кістки з тієї ж сторони, пацієнти були розділені на дві групи: група капіталу (група I) та група, що не налагоджена (група II).
Крім того, радіальні переломи головки аналізували на основі їх анатомічного розташування, яке було розділено на три регіони. Перший - це безпечна зона, друга - передня медіальна зона, а третя - задня медіальна зона.
Результати дослідження виявили такі висновки:
- Чим вища класифікація Мейсона радіальних переломів головки, тим більший ризик супроводжуючих переломів капітулу. Ймовірність променевої голови типу Мейсона, пов'язана з переломом капітулуму, становила 9,5% (6/63); Для Мейсона типу II він становив 25% (6/24); а для Мейсона типу III це становив 41,7% (5/12).
- Коли променеві переломи голови продовжуються, щоб залучити радіальну шию, ризик переломів капітулум зменшувався. Література не визначила жодних ізольованих випадків променевих переломів шиї, що супроводжуються переломами капітулуму.
- Виходячи з анатомічних областей променевих переломів головки, переломи, розташовані в межах "безпечної зони" радіальної головки, мали більший ризик бути пов'язаними з переломами капітулуму.
▲ Мейсон Класифікація радіальних переломів голови.
▲ Випадок пацієнта поцілунків на перелом, де радіальну головку фіксували сталевою пластиною та гвинтами, а капітулум плечової кріплення за допомогою жирних гвинтів.
Час посади: 31-2023
