Міжвертлюжний перелом стегнової кістки є найпоширенішим переломом стегна в клінічній практиці та одним із трьох найпоширеніших переломів, пов'язаних з остеопорозом у людей похилого віку. Консервативне лікування вимагає тривалого постільного режиму, що створює високий ризик виникнення пролежнів, легеневих інфекцій, легеневої емболії, тромбозу глибоких вен та інших ускладнень. Складність догляду за хворим є значною, а період відновлення тривалий, що накладає важкий тягар як на суспільство, так і на сім'ї. Тому раннє хірургічне втручання, коли воно переносиме, має вирішальне значення для досягнення сприятливих функціональних результатів при переломах стегна.
Наразі внутрішня фіксація PFNA (система антиротації проксимального феморального стержня) вважається золотим стандартом хірургічного лікування переломів стегна. Досягнення позитивної підтримки під час репозиції переломів стегна має вирішальне значення для можливості раннього функціонального навантаження. Інтраопераційна флюороскопія включає передньозадню (AP) та бічні проекції для оцінки репозиції передньої медіальної кори стегнової кістки. Однак під час операції можуть виникнути конфлікти між двома перспективами (тобто позитивна в бічній проекції, але не в передньозадній проекції, або навпаки). У таких випадках оцінка того, чи є репозиція прийнятною та чи потрібна корекція, є складною проблемою для клінічних практикуючих лікарів. Вчені з вітчизняних лікарень, таких як Східна лікарня та лікарня Чжуншань, вирішили це питання, проаналізувавши точність оцінки позитивної та негативної підтримки в передньозадній та бічній проекціях, використовуючи післяопераційні тривимірні КТ-сканування як стандарт.
▲ На діаграмі показано схеми переломів стегна з позитивною опорою (a), нейтральною опорою (b) та негативною опорою (c) у передньо-задній проекції.
▲ На діаграмі показано схеми переломів стегна з позитивною опорою (d), нейтральною опорою (e) та негативною опорою (f) у бічній проекції.
Стаття містить дані клінічних випадків 128 пацієнтів із переломами стегна. Інтраопераційні передньо-задні та бічні зображення були окремо надані двом лікарям (один з меншим досвідом, а інший з більшим) для оцінки позитивної чи негативної підтримки. Після початкової оцінки через 2 місяці було проведено повторну оцінку. Післяопераційні КТ-зображення були надані досвідченому професору, який визначив, чи був випадок позитивним чи негативним, що слугувало стандартом для оцінки точності оцінок зображень першими двома лікарями. Основні порівняння у статті такі:
(1) Чи існують статистично значущі відмінності в результатах оцінювання між менш досвідченими та більш досвідченими лікарями в першому та другому оцінюваннях? Крім того, у статті досліджується міжгрупова узгодженість між менш досвідченими та більш досвідченими групами для обох оцінювань та внутрішньогрупова узгодженість між двома оцінюваннями.
(2) Використовуючи КТ як золотий стандарт, у статті досліджується, який метод є більш надійним для оцінки якості репозиції: латеральний чи передньо-задній.
Результати дослідження
1. У двох раундах оцінювання, з використанням КТ як еталонного стандарту, не було виявлено статистично значущих відмінностей у чутливості, специфічності, рівні хибнопозитивних результатів, рівні хибнонегативних результатів та інших параметрах, пов'язаних з оцінкою якості репозиції на основі інтраопераційних рентгенівських знімків, між двома лікарями з різним рівнем досвіду.
2. При оцінці якості редукції, беручи за приклад першу оцінку:
- Якщо є збіг між передньо-задньою та латеральною оцінками (обидві позитивні або обидві непозитивні), надійність прогнозування якості репозиції на КТ становить 100%.
- Якщо є розбіжності між передньо-задньою та латеральною оцінками, надійність критеріїв латеральної оцінки для прогнозування якості репозиції на КТ є вищою.
▲ На діаграмі показано позитивну опору в передньозадній проекції та негативну в бічній проекції. Це вказує на невідповідність результатів оцінки між передньозадньою та бічними проекціями.
▲ Тривимірна КТ-реконструкція забезпечує зображення під різними кутами спостереження, що слугує стандартом для оцінки якості репозиції.
У попередніх стандартах репозиції міжвертельних переломів, окрім позитивної та негативної підтримки, також існувало поняття «нейтральної» підтримки, що передбачає анатомічну репозицію. Однак через проблеми, пов'язані з роздільною здатністю флюороскопії та розрізнювальністю людським оком, справжньої «анатомічної репозиції» теоретично не існує, і завжди є незначні відхилення в бік «позитивної» або «негативної» репозиції. Команда під керівництвом Чжана Шіміна з лікарні Янпу в Шанхаї опублікувала статтю (конкретне посилання забуте, буду вдячний, якщо хтось може її надати), в якій припускається, що досягнення позитивної підтримки при міжвертельних переломах може призвести до кращих функціональних результатів порівняно з анатомічною репозицією. Тому, враховуючи це дослідження, під час операції слід докласти зусиль для досягнення позитивної підтримки при міжвертельних переломах, як у передньо-задній, так і в бічній проекціях.
Час публікації: 19 січня 2024 р.
